Aktuelles ·
Навіть у стані апалічного синдрому щоденна інтенсивна реабілітація залишається незамінною

Її улюбленим фільмом був «Три горішки для Попелюшки». Сьогодні батьки Джессіки понад усе мріють про одне — щоб донька прокинулася зі стану, в якому вона опинилася… Навіть апалічний синдром (несправжня кома), коли пацієнт повністю залежить від допомоги інших, є станом, за якого щоденна інтенсивна реабілітація життєво необхідна. Стан молодої Джессіки став наслідком вогнепального поранення в голову, якого вона зазнала у 2017 році під час виконання своїх службових обов'язків поліцейської.
Після стрілянини на залізничній станції поблизу Мюнхена кілька людей дістали поранення, а нападник намагався втекти. Молода поліцейська лежала на землі. Куля влучила їй збоку глибоко в голову за мить до того, як вона встигла вистрілити втікачеві по ногах… Коли 200 поліцейських, гелікоптер та службові собаки розшукали нападника, рятувальники вже щосили боролися за життя Джессіки. Протягом наступних тижнів внутрішньочерепний тиск невпинно зростав, і лікарі вже готували батьків до найгіршого. Лише тоді, коли батько зміг попрощатися з Джессікою, процес раптом зупинився. Разом із цим помітили, що стан Джессіки стабілізувався і більше не погіршувався. «Бог вирішив залишити її тут для нас», — каже її батько Вейко.
Ушкодження черепа та мозку були настільки руйнівними, що частину її мозку довелося видалити, а фрагмент черепа замінити спеціальним матеріалом. Експерименти з титаном та іншими комбінаціями матеріалів виявилися безуспішними. Як замінник частини склепіння черепа їй успішно імплантували ділянку фасції зі спини. Після двох років боротьби за життя в лікарні «Джессі» — як ласкаво кличуть її всі навколо — нарешті змогла повернутися додому до своєї родини. Фонд баварської поліції (Stiftung Bayerische Polizei) допоміг родині облаштувати будинок для потреб людини на кріслі колісному та фінансує цілодобовий догляд завдяки чотирьом черговим доглядальницям. Відтоді Джессікою щодня вдома опікуються фізіотерапевти, масажисти та логопеди. І під час перебування в ADELI про Джессіку також піклуються троє асистентів.
Яких результатів дозволяє досягти терапія в ADELI?
Інтенсивні тренування насамперед запобігають виникненню контрактур, скутості та деформацій кінцівок. Джессіка дихає самостійно та приймає їжу. У неї немає пролежнів чи суттєвих деформацій кінцівок. Її свідомість завжди присутня, вона виражає свої почуття та проявляє власну волю. «Коли вона прислухається, ми відчуваємо, що вона нас розуміє і ми привернули її увагу. На нашу думку, це саме той напрямок, у якому рухатиметься розвиток Джессіки далі. Ми не живемо в казці, але іноді бачимо, як бажання здійснюються навіть у реальності», — розповідає батько Вейко.
Насправді три «горішки» для Джессіки розкриваються у формі трьох видів підтримки: по-перше, допомога поліцейського фонду, що дає змогу жити гідним життям; по-друге, активна медична турбота й безпечний рідний дім разом із батьками; і, нарешті, щоденна реабілітація з регулярними інтенсивними курсами терапії в ADELI. Разом із родиною Джессіки ми хочемо висловити щиру повагу та вдячність команді терапевтів на чолі з Домініком Шнірцом, масажисту Алексу, асистентці Магдалені та незліченній кількості інших колег в ADELI! Неймовірно важливо з невтомною відданістю та непохитною волею долати межі можливого й кидати виклик тілу та духу.